Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фордуй С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Рыжков С. С. Тригенерационная установка автономного энергообеспечения [Електронний ресурс] / С. С. Рыжков, Н. И. Радченко, С. Г. Фордуй // Авиационно-космическая техника и технология. - 2012. - № 10. - С. 55–60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2012_10_13 Проанализирована эффективность тригенерационной установки на базе когенерационных газопоршневых модулей JMS GE Jenbacher автономного энергообеспечения завода ООО "Сандора"-"Pepsicо Ukraine" (Николаевская обл.). Выявлены резервы повышения эффективности трансформации сбросной теплоты газовых двигателей в холод, связанные с охлаждением воздуха на входе двигателей и наддувочной газовоздушной смеси абсорбционным термотрансформатором (внутрицикловая тригенерация), а также согласованием работы абсорбционного термотрансформатора с когенерационной системой газовых двигателей. | ||
| 2. |
Рыжков С. С. Направления повышения эффективности тригенерационных установок автономного энергообеспечения [Електронний ресурс] / С. С. Рыжков, А. Н. Радченко, С. Г. Фордуй // Авиационно-космическая техника и технология. - 2013. - № 9. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2013_9_15 | ||
| 3. |
Фордуй С. Г. Резерви підвищення ефективності трансформації теплоти установки автономного енергозабезпечення [Електронний ресурс] / С. Г. Фордуй, А. М. Радченко, А. А. Зубарєв, В. В. Бойчук, О. В. Остапенко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_4_7 Проаналізовано ефективність трансформації теплоти в установці автономного електро-, тепло- і холодозабезпечення підприємства. Установка автономного енергозабезпечення включає два газопоршневих двигуна JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher, що виконані у вигляді когенераційних модулів з теплообмінниками для відведення теплоти випускних газів, наддувної газоповітряної суміші, охолоджуючої води рубашки двигуна і мастила на нагрів води. Теплота гарячої води трансформується абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною AR-D500L2 Century в холод, який витрачається на технологічні потреби і для роботи центрального кондиціонера, що охолоджує припливне повітря машинного відділення, звідки воно всмоктується турбокомпресором двигуна. Виявлено наявність значних втрат теплоти, які сягають близько 30 % всієї теплоти, що відводиться від когенераційного газопоршневого модуля і обумовлені неузгодженістю режимів сумісної роботи абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини і газопоршневого двигуна. Ця неузгодженість спричинена суперечливими умовами їх ефективної експлуатації по температурі зворотного теплоносія на виході з абсорбційної бромистолітіевої холодильної машини і на вході в систему охолодження двигуна. Термічний стан газопоршневого двигуна забезпечується підтриманням температури зворотного теплоносія на вході до нього не вище 70 <$E symbol Р>С. У той же час при трансформації теплоти теплоносія в холод в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині зниження його температури в ній становить не більше ніж 10 - 15 <$E symbol Р>С, тобто до 75 - 80 <$E symbol Р>С, при температурі теплоносія на виході з когенераційного газопоршневого модуля, тобто на вході абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини, 90 <$E symbol Р>С. Тому зворотний теплоносій додатково охолоджується в радіаторі "аварійного скидання" з відведенням його теплоти в довкілля. За результатами обробки даних моніторингу системи трансформації теплоти в установці автономного енергозабезпечення показана можливість підвищення холодопродуктивності установки шляхом ступінчастої трансформації скидної теплоти зворотного теплоносія в холод в абсорбційній бромистолітієвій та ежекторній холодильних машинах. | ||
| 4. |
Трушляков Є. І. Методологічні підходи до визначення холодопродуктивності систем кондиціювання повітря за змінних кліматичних умов [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, М. І. Радченко, С. Г. Фордуй, С. А. Кантор, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 7. - С. 71–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_7_11 Одним з найбільш привабливих резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря є забезпечення роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до номінального режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу в межах його проектної величини відповідно до характеру поточного теплового навантаження за змінних поточних кліматичних умов з метою максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, пов'язаних з попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і порівняно стабільну частку холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Цілком очевидно, що стабільний діапазон теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального режимі, тоді як попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю. Таким чином, за характером зміни поточних теплових навантажень будь-яка система кондиціювання повітря, чи то центральна система кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінація з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, складається з двох підсистем: попереднього охолодження зовнішнього повітря і його подальшого охолодження до встановленої кінцевої температури. Запропонований метод розподілу проектного теплового навантаження в залежності від характеру поточних теплових навантажень є корисним для раціонального проектування систем центрального кондиціювання повітря та їх комбінованих версій з місцевою системою кондиціювання повітря. | ||
| 5. |
Радченко А. М. Аналіз ефективності охолодження повітря когенераційного газопоршневого модуля установки автономного енергозабезпечення [Електронний ресурс] / А. М. Радченко, А. А. Зубарєв, С. Г. Фордуй, В. В. Бойчук, В. В. Цуцман // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 7. - С. 76–80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_7_12 Виконано аналіз ефективності охолодження повітря когенераційного газопоршневого модуля установки комбінованого виробництва електричної енергії, тепла і холоду. Установка автономного енергозабезпечення включає два когенераційних газопоршневих двигуна JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher, що виконані у вигляді когенераційних модулів з теплообмінниками для відведення теплоти випускних газів, наддувної газоповітряної суміші, охолоджуючої води рубашки двигуна і мастила на нагрів води. Теплота гарячої води трансформується абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною AR-D500L2 Century в холод, який витрачається на технологічні потреби і для роботи центрального кондиціонера, що охолоджує припливне повітря машинного відділення, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором двигуна. Температура наддувної газоповітряної суміші на вході в робочі циліндри двигуна підтримується системою оборотного охолодження з відведенням її теплоти у довкілля радіатором. Через значні теплоприпливи від працюючих двигунів та іншого обладнання, а також через огорожі машинного відділення зовні до охолодженого в центральному кондиціонері повітря у машинному відділенні, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором, температура повітря на вході турбокомпресора доволі висока: 25 - 30 <$E symbol Р>С. При підвищених температурах зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході наддувного турбокомпресора паливна економічність двигуна погіршується, що свідчить про необхідність ефективного охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря газопоршневого модуля оцінювали за зменшенням витрати газоподібного палива і зростанням електричної потужності двигуна. Для цього оброблені дані моніторингу паливної ефективності газопоршневого двигуна з сумісного впливу температур зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході турбокомпресора з метою отримання даних з їх роздільного впливу та визначення шляхів подальшого вдосконалення системи охолодження повітря газопоршневого модуля.Паливна економічність газопоршневих двигунів погіршується з підвищенням температур зовнішнього повітря на вході в радіатор системи оборотного охолодження наддувної газоповітряної суміші на вході в робочі циліндри та повітря на вході наддувного турбокомпресора. Особливістю когенераційних газопоршневих модулів установок комбінованого виробництва електричної енергії, тепла і холоду є експлуатація переважно на часткових навантаженнях відповідно до графіків споживання електричної енергії, тепла та холоду. Ефективність охолодження повітря когенераційного газопоршневого модуля на часткових навантаженнях проаналізовано на прикладі установка автономного енергозабезпечення, яка включає два когенераційних газопоршневих двигуна JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher, що виконані у вигляді когенераційних модулів з теплообмінниками для відведення теплоти випускних газів, наддувної газоповітряної суміші, охолоджуючої води рубашки двигуна і мастила на нагрів води. Теплота гарячої води трансформується абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною AR-D500L2 Century в холод, який витрачається на технологічні потреби і для роботи центрального кондиціонера, що охолоджує припливне повітря машинного відділення, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором двигуна. Через значні теплоприпливи від працюючих двигунів та іншого обладнання, а також через огорожі машинного відділення зовні до охолодженого в центральному кондиціонері повітря у машинному відділенні, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором, температура повітря на вході турбокомпресора доволі висока: 25 - 30 <$E symbol Р>С. При підвищених температурах зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході наддувного турбокомпресора паливна економічність двигуна погіршується, що свідчить про необхідність ефективного охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря газопоршневого модуля оцінювали за зменшенням витрати газоподібного палива і зростанням електричної потужності двигуна. Для цього були оброблені дані моніторингу паливної ефективності газопоршневого двигуна з сумісного впливу температур зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході турбокомпресора з метою отримання даних з їхнього роздільного впливу на часткових навантаженнях та визначення шляхів подальшого вдосконалення системи охолодження повітря газопоршневого модуля. | ||
| 6. |
Трушляков Є. І. Підвищення ефективності систем кондиціювання повітря шляхом розподілу теплового навантаження за ступеневим принципом [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, М. І. Радченко, А. М. Радченко, С. Г. Фордуй, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 8. - С. 49–53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_8_9 Підтримання роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до нього режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу за характером зміни поточного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов є одним з перспективних резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря, реалізація якого забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, обумовлених попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і діапазон порівняно стабільної холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Якщо діапазон стабільного теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального, то попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю або ж використання надлишку холоду, закумульованого при знижених теплових навантаженнях. Такий ступеневий принцип охолодження забезпечує узгодження роботи холодильних машин з характером зміни поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря, чи то центральної системи кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінації з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, як комбінації підсистем - попереднього охолодження зовнішнього повітря з регулюванням холодопродуктивності та подальшого охолодження повітря до встановленої кінцевої температури в умовах відносно стабільного теплового навантаження. | ||
| 7. |
Радченко А. М. Аналіз ефективності охолодження повітря на вході когенераційного газопоршневого модуля на часткових навантаженнях [Електронний ресурс] / А. М. Радченко, А. А. Зубарєв, С. Г. Фордуй, В. В. Бойчук, А. В. Коновалов // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 8. - С. 54–58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_8_10 Виконано аналіз ефективності охолодження повітря когенераційного газопоршневого модуля установки комбінованого виробництва електричної енергії, тепла і холоду. Установка автономного енергозабезпечення включає два когенераційних газопоршневих двигуна JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher, що виконані у вигляді когенераційних модулів з теплообмінниками для відведення теплоти випускних газів, наддувної газоповітряної суміші, охолоджуючої води рубашки двигуна і мастила на нагрів води. Теплота гарячої води трансформується абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною AR-D500L2 Century в холод, який витрачається на технологічні потреби і для роботи центрального кондиціонера, що охолоджує припливне повітря машинного відділення, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором двигуна. Температура наддувної газоповітряної суміші на вході в робочі циліндри двигуна підтримується системою оборотного охолодження з відведенням її теплоти у довкілля радіатором. Через значні теплоприпливи від працюючих двигунів та іншого обладнання, а також через огорожі машинного відділення зовні до охолодженого в центральному кондиціонері повітря у машинному відділенні, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором, температура повітря на вході турбокомпресора доволі висока: 25 - 30 <$E symbol Р>С. При підвищених температурах зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході наддувного турбокомпресора паливна економічність двигуна погіршується, що свідчить про необхідність ефективного охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря газопоршневого модуля оцінювали за зменшенням витрати газоподібного палива і зростанням електричної потужності двигуна. Для цього оброблені дані моніторингу паливної ефективності газопоршневого двигуна з сумісного впливу температур зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході турбокомпресора з метою отримання даних з їх роздільного впливу та визначення шляхів подальшого вдосконалення системи охолодження повітря газопоршневого модуля.Паливна економічність газопоршневих двигунів погіршується з підвищенням температур зовнішнього повітря на вході в радіатор системи оборотного охолодження наддувної газоповітряної суміші на вході в робочі циліндри та повітря на вході наддувного турбокомпресора. Особливістю когенераційних газопоршневих модулів установок комбінованого виробництва електричної енергії, тепла і холоду є експлуатація переважно на часткових навантаженнях відповідно до графіків споживання електричної енергії, тепла та холоду. Ефективність охолодження повітря когенераційного газопоршневого модуля на часткових навантаженнях проаналізовано на прикладі установка автономного енергозабезпечення, яка включає два когенераційних газопоршневих двигуна JMS 420 GS-N.LC GE Jenbacher, що виконані у вигляді когенераційних модулів з теплообмінниками для відведення теплоти випускних газів, наддувної газоповітряної суміші, охолоджуючої води рубашки двигуна і мастила на нагрів води. Теплота гарячої води трансформується абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною AR-D500L2 Century в холод, який витрачається на технологічні потреби і для роботи центрального кондиціонера, що охолоджує припливне повітря машинного відділення, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором двигуна. Через значні теплоприпливи від працюючих двигунів та іншого обладнання, а також через огорожі машинного відділення зовні до охолодженого в центральному кондиціонері повітря у машинному відділенні, звідки воно всмоктується наддувним турбокомпресором, температура повітря на вході турбокомпресора доволі висока: 25 - 30 <$E symbol Р>С. При підвищених температурах зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході наддувного турбокомпресора паливна економічність двигуна погіршується, що свідчить про необхідність ефективного охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря газопоршневого модуля оцінювали за зменшенням витрати газоподібного палива і зростанням електричної потужності двигуна. Для цього були оброблені дані моніторингу паливної ефективності газопоршневого двигуна з сумісного впливу температур зовнішнього повітря на вході радіатора охолодження газоповітряної суміші та повітря на вході турбокомпресора з метою отримання даних з їхнього роздільного впливу на часткових навантаженнях та визначення шляхів подальшого вдосконалення системи охолодження повітря газопоршневого модуля. | ||
| 8. |
Трушляков Є. І. Аналіз екологічної ефективності систем кондиціювання повітря комбінованого типу [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. Г. Фордуй, А. А. Зубарєв, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 5. - С. 24–29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_5_5 Оскільки ефект від роботи систем кондиціювання припливного повітря залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка значенням питомого річного виробництва холоду, який представляє собою добуток необхідної холодопродуктивності для охолодження повітря до цільової температури та тривалості експлуатації при даній холодопродуктивності і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання припливного повітря, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Зі збільшенням температури зовнішнього повітря, ростуть витрати палива, на виробництво одиничної потужності (механічної/електричної енергії), а відтак і більше шкідливих речовин потрапляє в атмосферу з відпрацьованими газами. Для зменшення негативного впливу непродуктивних витрат палива при роботі систем кондиціювання повітря за підвищених температур зовнішнього повітря вдаються до різних методів визначення встановленої холодопродуктивності установки, з метою її зменшення. Досліджено екологічну ефективність охолодження повітря з урахуванням змінних упродовж року кліматичних умов експлуатації для м. Київ. В якості показників оцінки екологічного ефекту від охолодження повітря обрано сумарне по накопиченню річне скорочення викидів двооксиду вуглецю CO | ||
| 9. |
Трушляков Є. І. Визначення проектної холодопродуктивності системи кондиціювання повітря в конкретних кліматичних умовах і різними методами [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, С. Г. Фордуй, Я. Зонмін // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 6. - С. 15–19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_6_5 Витрати холоду на тепловологісну обробку зовнішнього повітря в системах кондиціювання залежать від його параметрів (температури та відносної вологості), які суттєво змінюються на протязі експлуатації. Для визначення встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря запропоновано використовувати скорочення споживання палива енергетичною установкою або вироблення холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання за певний проміжок часу, оскільки обидва ці показники характеризують ефективність використання встановлених холодильних потужностей системи кондиціювання. З метою поширення результатів дослідження на широкий спектр установок кондиціювання використано два методи визначення проектної холодопродуктивності (холодильної потужності): за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника ефективності. Перший метод дозволяє обрати проектну холодопродуктивність, яка забезпечує максимальну річну економію палива за рахунок охолодження повітря або максимальне виробництво холоду, яке необхідне для охолодження повітря відповідно до поточних кліматичних умов. Другий метод дозволяє визначати мінімальну проектну (встановлену) холодопродуктивність холодильних машин, яка забезпечує максимальний темп скорочення споживання палива енергетичною установкою та приросту річного виробництва холоду відповідно до встановленої холодильної потужності холодильних машин. Ефективність роботи систем кондиціювання повітря проаналізовано для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Вознесенськ (Україна) та субтропічного клімату м. Нанкін (КНР). Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності її використання однакові для одних і тих же кліматичних умов. При цьому, якщо визначати проектну холодопродуктивність за двома методами - за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника, її значення виявилися доволі близькими для тропічних кліматичних умов та дещо відмінними для помірного клімату.Витрати холоду на тепловологісну обробку зовнішнього повітря в системах кондиціювання залежать від його параметрів (температури та відносної вологості), які суттєво змінюються на протязі експлуатації. Для визначення встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря запропоновано використовувати скорочення споживання палива енергетичною установкою або вироблення холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання за певний проміжок часу, оскільки обидва ці показники характеризують ефективність використання встановлених холодильних потужностей системи кондиціювання. З метою поширення результатів дослідження на широкий спектр установок кондиціювання використано два методи визначення проектної холодопродуктивності (холодильної потужності): за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника ефективності. Перший метод дозволяє обрати проектну холодопродуктивність, яка забезпечує максимальну річну економію палива за рахунок охолодження повітря або максимальне виробництво холоду, яке необхідне для охолодження повітря відповідно до поточних кліматичних умов. Другий метод дозволяє визначати мінімальну проектну (встановлену) холодопродуктивність холодильних машин, яка забезпечує максимальний темп скорочення споживання палива енергетичною установкою та приросту річного виробництва холоду відповідно до встановленої холодильної потужності холодильних машин. Ефективність роботи систем кондиціювання повітря проаналізовано для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Вознесенськ (Україна) та субтропічного клімату м. Нанкін (КНР). Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності її використання однакові для одних і тих же кліматичних умов. При цьому, якщо визначати проектну холодопродуктивність за двома методами - за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника, її значення виявилися доволі близькими для тропічних кліматичних умов та дещо відмінними для помірного клімату. | ||
| 10. |
Коновалов Д. В. Вдосконалення тепловикористовуючих ежекторних холодильних машин застосуванням аеротермопресорних технологій [Електронний ресурс] / Д. В. Коновалов, Р. М. Радченко, С. Г. Фордуй, В. П. Халдобін, О. О. Зєліков, О. А. Різун // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2021. - № 1. - С. 60–66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2021_1_8 Показано та проаналізовано схемні рішення для вдосконалення існуючих схем ежекторних тепловикористовуючих холодильних машин, які застосовуються у складі установок комбінованого виробництва енергії. Одним із перспективних напрямків є застосування аеротермопресора (АТП), де реалізується ефект термогазодинамічної компресії, який полягає в підвищенні тиску за одночасного зниження температури в процесі випаровування дрібнодисперсної рідини, яка впорскується в потік пари, що рухається зі швидкістю біля звукової. Для аналізу ефективності ежекторних холодильних машин (ЕХМ) використано розроблену розрахункову модель, яка враховує застосування АТП у циклах холодильних машин разом із особливостями розрахунків циклів і схем. Для вибору та визначення можливих схемних рішень оцінювалася ефективність роботи АТП для різних холодоагентів і зроблено порівняльний аналіз характерних параметрів ефективності АТП у діапазоні різниць температур охолодження 20 - 100 <^>o | ||
| 11. | 
Коновалов Д. В. Розробка програмного комплексу раціонального проектування систем охолодження на основі термопресорних технологій [Електронний ресурс] / Д. В. Коновалов, Р. М. Радченко, Г.О. Кобалава, С. Г. Фордуй, В. П. Халдобін // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 1. - С. 60–69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_1_9 Найбільш поширеним напрямом збільшення потужності та скорочення споживання палива сучасними енергетичними установками є контактне охолодження газового або повітряного потоку упорскуванням води. Перспективним розвитком цього напряму є застосування термопресорних технологій, а саме використання теплоти, стисненого компресорами енергетичної установки, повітря для прискорення потоку до швидкості близької звуковій і практично миттєвого (за мінімальної протяжності та впливу аеродинамічного опору) випаровування впорскуваної води (ефект термогазодинамічної компресії). При розробці таких технологій вкрай важливим є визначення раціональних параметрів організації теплофізичних і гідродинамічних процесів із відповідною розробкою конструкції проточної частини апарату та спеціального програмного продукту. Для цього необхідно також використовувати методи та засоби для визначення оптимальних робочих параметрів теплоутилізаційних систем енергетичних установок. Наведено блок-схему та алгоритм раціональної методики проектування термопресорів. Програмний продукт, розроблений на їх основі надає можливість забезпечити точне визначення ефективності застосування термопресора у складі енергетичної установки для охолодження циклового повітря з урахуванням особливостей робочих режимів у проточній частині, а також за різних кліматичних умов експлуатації. Програмний комплекс також надає можливість розрахувати характеристики обладнання або систем і схемоконструктивних рішень при застосуванні у складі енергетичної установки: електрогенератора; тепловикористовуючих холодильних машин (ежекторні холодильні машини, абсорбційні холодильними машини); турбогенератора або парогенератора у складі тригенераційної установки або у складі турбокомпаундної установки (енергетичні установки морських суден); утилізаційного котла одного або двох тисків. Моделювання роботи термопресорної системи охолодження надає можливість виявити ефективність застосування такої системи у складі енергетичної установки та порівняти її з традиційними способами охолодження та зволоження циклового повітря. | ||
| 12. |
Радченко А. М. Аналіз ефективності ежекторних холодильних машин на різних холодоагентах [Електронний ресурс] / А. М. Радченко, Д. В. Коновалов, С. Г. Фордуй, Р. М. Радченко, С. А. Кантор, В. П. Халдобін // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2021. - № 4. - С. 40–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2021_4_8 Сучасні тепловикористовуючі ежекторні холодильні машини, які застосовуються в системах утилізації теплоти енергетичних установок на базі газотурбінних двигунів і двигунів внутрішнього згоряння, мають ряд переваг в порівнянні з абсорбційними холодильними машинами: менші габарити та маса; можливість отримувати більш низькі значення температур. Однак, за енергетичною ефективністю вони поступаються, при цьому тепловий коефіцієнт значно менше і може складати 0,2 - 0,4. Ефективність таких холодильних машин значною мірою залежить від вибору робочого тіла (холодоагенту). Звідси виникає необхідність в виборі такого холодоагенту, який забезпечив би максимальний тепловий коефіцієнт, а значить і максимальну ефективність утилізації теплоти. Зважаючи на порівняно низьку ефективність ежекторної холодильної машини, пошук робочого тіла, яке забезпечить, з одного боку, більш високі показники теплового коефіцієнта, а з іншого високу екологічність, є одним з перспективних напрямів розвитку технологій утилізації теплоти в енергоустановках. У дослідженні використано розроблений авторами програмний комплекс для розрахунку холодильних циклів тепловикористовуючих холодильних машин із врахуванням властивостей ряду сучасних холодоагентів, характеристик ежектора, а також основних теплообмінних апаратів (конденсатора, випарника, генератора пари). В роботі було проаналізовано ефективність ежекторних холодильних машин при роботі на наступних робочих тілах: R142b, R134a, R600, R600a, R1234ze(E), R1233zd(E), R1234yf, R227ea, R236fa, R245fa. Найбільші значення теплових коефіцієнтів мають R142b, R600, R600a, R245fa. Встановлено, що найбільш вигідним з точки зору екологічності (ODP, GWP) та енергетичної ефективності є використання холодоагенту R245fa, який має в діапазоні температур конденсації 25 - 35 <^>o | ||
| 13. |
Коновалов Д. В. Моделювання та програмний комплекс для дослідження функціонування ежектора в змінних режимах [Електронний ресурс] / Д. В. Коновалов, Р. М. Радченко, С. Г. Фордуй, Ф. В. Царан, В. П. Халдобін, А. В. Грич // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2021. - № 3. - С. 37–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2021_3_6 Одним з актуальних напрямків розвитку сучасних енергозберігаючих і енергоефективних технологій для суднової та стаціонарної (в т.ч. муніципальної) енергетики, є застосування ежекторних холодильних машини, які можуть використовуватися для систем кондиціювання повітря разом із абсорбційною холодильною машиною (каскадний цикл) або із паро-компресорною холодильною машиною у складі когенераційних або тригенераційних установок. Такі схемні рішення можуть бути використовуватися разом із забезпеченням раціональної організації робочих процесів в основних елементах холодильної машини, зокрема в струминному апараті - ежекторі, відповідне проектування якого, в свою чергу, дозволить додатково підвищити тепловий коефіцієнт. Вдосконалення конструкції ежектора - це доволі складний та тривалий процес і не завжди дає позитивні результати. Це пов'язано, насамперед, з тим, що потрібно велика кількість випробування на натурних моделях. Отож, комп'ютерне моделювання роботи ежектора при різних перемінних вхідних параметрах з врахуванням геометричних характеристик проточної частини та змінних режимних характеристик під час експлуатації є більш привабливим з точки зору пошуку варіантів раціональної (оптимальної) конструкції. Показано результати розробки програмного комплексу для моделювання гідродинамічних процесів в проточній частині ежектора з врахуванням перемінних робочих режимів ежекторної холодильної машини. При цьому використано існуючу методику розрахунку напірно-циркуляційних характеристик струминних апаратів. Розроблений програмний комплекс "RefJet" у режимі проектування забезпечує визначення максимальних досяжних коефіцієнтів ежекції струминних ежекторів. У режимі моделювання - забезпечує визначення коефіцієнтів ежекції вже спроектованого (певних розмірів) ежектора при змінних значеннях тиску на вході та виході з нього, тобто в конкретних умовах експлуатації з урахуванням його роботи на граничних та часткових режимах. Роботу програмного комплексу було апробовано при розробці та аналізі схемних рішень ежекторних холодильних машин у складі контурів утилізації теплоти тригенераційних установок на базі двигунів внутрішнього згоряння та газотурбінних двигунів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |